Шкільне методичне обєднання

ШКОЛА ПЕДАГОГІЧНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ

Спостереження в природі з дітьми 

        

Природа в усій своїй неповторній красі: у квітах, метеликах, у красі дерев і листя, у співі пташок, у грі світла на воді, у кольорах зорі, у красі далеких краєвидів – багатюще джерело естетичних впливів і розвитку естетичних почуттів

Софія Русова

Вплив рідної природи кожен із нас у меншій чи більшій мірі відчув на собі і знає, що вона є джерелом перших конкретних знань і тих радісних переживань, які часто запам’ятовуються на все життя. Діти завжди і всюди у тій чи іншій формі спілкуються з природою. Набуте в дитинстві вміння бачити, відчувати природу такою, якою вона є насправді, викликає у дітей глибокий інтерес до неї, розширює  і поглиблює інтерес до неї, сприяє формуванню характеру й інтересів.

Дошкільний вік – найважливіший етап у становленні світогляду людини, що передбачає гуманної взаємодії з природним довкіллям.

Педагог в процесі спостережень в природі має ставити наступні завдання:

·        Розвивати у дітей відчуття світу дітьми

·        Формувати у дітей культуру у довкіллі

·        Стимулювати допитливість та зацікавленість у пізнанні природи

·        Виховувати любов до природи, бажання піклуватися про неї, негативне ставлення до її знищення

·        Розвивати у дітей уявлення про взаємозв’язок у природі.

Компетентність дитини у сфері природознавства – неодмінна передумова становлення цілісної особистості.

ЗАСОБИ ФОРМУВАННЯ КОМПЕТЕНТНОСТІ З ПИТАНЬ ПРИРОДОЗНАВСТВА

 

Методи та прийоми, що використовуються

при організації спостережень в природі

Тематичні заняття у природі

Треба, щоб кожна з названих тем несла дитині безліч відкриттів, зроблених нею самостійно, щоб дитина заглибилась подумки в якусь деталь, зосередила на ній всю увагу, забула про все інше

В.О.Сухомлинський

Метою тематичних занять у природі є установка: дивитися і помічати, помічати і відчувати, відчувати і думати, думати і творити. Проводити такі заняття доцільно 2-3 рази на квартал. Ці заняття проводити краще інтегрованими.

Екскурсії

Роботу, розпочату на заняттях, обов’язково потрібно продовжувати в інших формах:

-         екскурсії

-         екскурсії-огляді

-         екологічні прогулянки

-         цільові прогулянки.

Ці форми роботи можуть виступати як однією з форм підготовчої роботи до заняття на наступний день чи служать для закріплення набутих знань на занятті..

Екскурсія та прогулянки можуть слугувати і самостійним джерелом природолюба – природничих знань. Вони організовуються з метою показу старих та рідкісних дерев, їх співіснування з рослинним, тваринним світом, із метою показу цікавих об’єктів рельєфу; показу рослин або тварин, яких мало в даній місцевості, або їх занесено до Червоної книги; праці людей у природі, їх діяльності з охорони довкілля. Екскурсії слугують також для узагальнення знань дошкільнят про певні екосистеми – такі, як ліс, парк, водойми, луки, наочного вивчення наявних у них екологічних зв’язків.

Проектна діяльність

Метод проекту – це універсальний засіб впливу на інтелектуальну, емоційно-чуттєву та вольову сферу особистості дитини, засіб розвитку ініціативної творчої особистості.

Проект – один з не багатьох методів, який виводить педагогічний процес за межі дошкільного закладу в довкілля.

Приклад. Проект «Кімнатні рослини»

Мотиваційний етап: під час бесіди з дітьми про кімнатні рослини виявити, про яку рослину діти хотіли б більше дізнатися. Після цього складається план проекту.

1. Інформаційний етап:

·        підібрати хронологічні дані про цю рослину

·        познайомити з місцем, де вона росте в природі

·        дізнатись про правила догляду за рослиною

·        підібрати вірші, загадки, оповідання

2. Репродуктивно-узагальнюючий етап:

·        вести щоденник спостережень

·        скласти схему догляду

3. Творчий етап:

·        придумати казку, розповідь

·        виростити подібну рослину з насіння (цибульки, живця), зробити подарунок

·        влаштувати день народження (свято) рослини для однолітків, педагогів, дітей, батьків

Екологічні акції.

Природа не втратила для нас своєї величезної цінності і як першоджерело матеріальних благ, і як невичерпне джерело здоров’я, радості, любові до життя і духовного багатства кожної людини

В.О.Сухомлинський

Значну роль в екологічному вихованні відіграють екологічні акції. В зимовий період можна провести акцію «Підгодуємо птахів». Разом з педагогами та батьками діти виготовлятимуть годівнички, підгодовуватимуть птахів. Це дасть їм можливість ближче поспостерігати за пташками, виховуватиме турботу про них. За збереження ялинки напередодні новорічних свят доцільно провести акцію «Збережемо ялинку». Діти разом з батьками або педагогами можуть скласти казки з теми «Про що думають ялинки напередодні новорічних свят». Весною, коли повертаються птахи з теплих країв,  доречно провести акцію «Приліт птахів» з розвішуванням шпаківень і влаштуванням свята.

Важливо пам’ятати, що у свідомості людини має відбутися перехід від культури гідності у взаємодії з природою. Кожному слід усвідомити вимір людського в собі й вибудувати в собі культурологічне ставлення до довкілля. Воно має ґрунтуватися на вічній заповіді співжиття людності з природою: «Не нашкодь!» Взаємодіючи з компонентами природи, культурна особистість повинна спиратися на 3 важливі складові цієї заповіді:

1. Все, що існує у природі, має жити
2. Якщо хочеш мати щось для себе – вирости сам
3. Треба вміти жаліти природу.

Дослідницька діяльність

Активним засобом формування екологічної культури особистості є пошуково-дослідницька діяльність дітей, структурними компонентами якої є:

• спостереження
• поетапне фіксування результатів
• зіставлення результатів дослідного і контрольного матеріалу за допомогою різних методів і прийомів.

Готуючись до пошуково-дослідницької діяльності, педагог, насамперед, виявляє обсяг знань дітей про певні природні явища (Питання «Як ви гадаєте, яка з повітряних кульок важча: та, що наповнює повітрям, чи порожня?) або «Де швидше замерзне вода: в пляшці, у снігу, чи на поверхні снігу?», дають дітям можливість висунути свої припущення). Потім переходимо до досліду та підтверджуємо або змінюємо висловлену раніше версію.

Досліди – це важливий шлях пізнання. Їх цінність у тому, що діти не одержують готові знання від педагога. Досліджуючи те чи інше явище, діти отримують знання у певній послідовності. У них формуються чіткі усвідомлені уявлення: вода і лід – одні й ті ж речовини, які змінюються залежно від умова.

Залучення дітей до проведення дослідів має дуже велике значення для розвитку їхньої спостережливості і допитливості, виховання у них правильного і активного ставлення до об’єктів і явищ природи. За допомогою елементарних дослідів можна показати дітям такі явища неживої природи, як замерзання води, утворення райдуги, утворення хвилі, перетворення снігу й льоду на воду. Через досліди діти усвідомлюють значення чистої води, чистого повітря для всього живого на землі, вчаться берегти воду, очищати її.

Слід зауважити, що дошкільнята не повинні самотужки експериментувати з рослинами та тваринами, бо можуть припускатися помилок і завдати собі шкоди. Тому дорослим щодо цього треба бути дуже обережними і пам’ятати, що діти можуть експериментувати лише з водою, повітрям, піском, ґрунтом, камінцями, світлом, тобто з неживою природою.

Праця

Важливе місце в роботі з дітьми з екологічного виховання посідає праця у куточку природи. Під час праці діти отримують конкретні знання про те, як зв’язки існують між розвитком рослин і доглядом за ними. Праця в куточку природи полягає у догляді за рослинами, птахами, рибами. Діти вчаться поливати рослини, розпушувати землю, витирати пил на листках, обприскувати вазони, сіяти овес, салат для пташок, пересаджувати й перевалювати вазони, розмножувати кімнатні рослини різними способами (листками, черенками, стеблом, живцем, поділом кореня, насінням).

Під час пересаджування кімнатних рослини діти знайомляться з властивостями ґрунту, піску. Вони вміють користуватися інвентарем для праці, знають правила безпеки та культуру праці. Трудова діяльність привчає дітей якісно виконувати свою роботу, доводити її до кінця, бачити результат свого труда; допомагати товаришу; виховує любов до природи, бажання примножити її. Діти спостерігають за ростом рослини, фіксують ці спостереження у щоденнику.

Процес догляду за рослинами і тваринами спрямований на позитивний результат: підтримання у них здорового стану. Проте насторожують ось такі дані. За дослідженням Н.Виноградової тільки 45% дошкільнят охоче працюють у природі, а в першому класі школи таких ще менше. Однією з вагомих причин такого стану є недотримання дитиною вмінь працювати з довкіллям, якими б вона могла скористатися за власним бажанням. Праця дошкільнят не повинна бути роботою, яку слід виконувати тому, що так звелів дорослий! Вона має стати джерелом задоволення моральних, емоційних та інтелектуальних потреб малечі.

Проблемні запитання

Один із найпоширеніших і найдоступніших для дітей засобів, що спонукає їх до пізнання, - проблемні запитання, які стимулюють розвиток продуктивного мислення шляхом розв’язання завдань, поставлених проблем і дають новий пізнавальний результат.

Проблемні запитання використовуються на заняттях та  прогулянках для зворотного зв’язку між новими і попередньо засвоєними знаннями. (Наприклад: який сніг швидше тане – чистий чи брудний? Де влаштовують собі гнізда шпаки, для яких не вистачає шпаківень?).

Створюючи проблемні ситуації, педагог стимулює допитливість дітей, спонукаючи  їх до:

·        практичного пошуку відповіді

·        осмислення причинних зв’язків та залежностей.

Разом з тим потрібно вчити дітей:

·        обґрунтовувати свої судження, висловлені припущення

·        підводити їх до самостійних висновків, використовуючи прийоми порівняння, зіставлення нових знань з уже наявними.

Діти повинні подумати, згадати, порівняти (Наприклад: сніг буває вологий, сипкий, промерзлий, ніжний, як іній. Чому сніг здається нам то сірувато-срібним? І лише після роздумів, спостережень, аналізів можуть перевірити свої відповіді).

Мовні логічні завдання

Слова має настроювати чутливі струни серця, щоб збагнути мову почуттів. Я знаходив слово, яке б виразило якусь яскраву рису оточуючого світу, що відбивається в нашій емоційній пам’яті.  З допомогою слова створював картину, яка пробуджувала спогади про пережите, і відчуття, й слово, добуте з глибин емоційної пам’яті

В.О.Сухомлинський

В роботі з дітьми під час спостережень у природі доцільно використовувати мовні логічні завдання – розповіді-загадки про природу, відповіді на які діти дають лише тоді, коли чітко усвідомлять зв’язки і закономірності в природі. За допомогою мовних завдань педагог ставить дитину в ситуацію, коли вона змушена застосовувати різні прийоми: порівняння, аналіз. Це активізує самостійність, вміння знаходити шляхи розв’язання завдань, робити висновки. Логічні завдання використовуються для закріплення набутих знань, для підготовки дітей до сприймання нового матеріалу, складнішого за змістом, для розвитку дотепності. (Наприклад: прийшла я до знайомого садівника в гості. Він повів мене у сад. Весна надворі, сонечко пригріває, а дерева неначе снігом вкриті – білі-білі стоять. Хто здогадався, в який сад ми прийшли? Чому дерева були білі?)

Хвилинки милування (хвилинки тиші, хвилинки насолоди)

Людина стала людиною тоді, коли вона вперше почула шелест листя, дзюркотіння веселого струмочка, дзвін срібних дзвіночків у бездонному літньому небі, завивання хуртовини за вікном, лагідний плюскіт хвиль і урочисту тишу ночі, - почула і завмерла, слухає сотні і тисячі років чудову музику життя

В.О.Сухомлинський

Екологічне виховання дошкільнят ставить за мету не тільки здобуття певних знань. Одне з його основних завдань – збудити у дітей емоційний відгук на різноманітні явища та об’єкти природи, зародити в них бажання милуватися і насолоджуватися нею.

Спілкування з природним довкіллям спільно з дорослими допомагає дітям оволодівати емоційною регуляцією поведінки, засвоювати її еталони. А саме:

• бути добрими до рослин і тварин, доброзичливо звертатися до них, лагідно торкатися листя, кори, квітки, шерсті тварин, пір’я птахів, не робити різких рухів біля них, аби не злякати, не потривожити
• стримувати бажання надокучити тваринам – особливо тим, які легко потрапляють до рук (комахам, дощовим червам, молюскам, земноводним, слабким пташенятам, дитинчатам свійських тварин)
• стримувати негативні емоції щодо природної біди в довкіллі (наприклад, голодна кішка довго й голосно нявчить, на сріблясте павутиння вибіг страшний павук, стебло ромашки густо вкрите попелицями тощо).

Взаємодія з батьками

Для повноцінного екологічного виховання необхідний тісний зв’язок з батьками. Доцільно використовувати такі форми роботи як консультації, анкетування, дні відкритих дверей, екологічні акції, бесіди. Для більшої зацікавленості педагог може запропонувати батькам розв’язати педагогічні задачі. В батьківські куточки потрібно розміщувати рекомендації щодо спостережень в природі у різні пори року. У дні відкритих дверей батьки мають змогу відвідати заняття, побачити, як діти проводять досліди, як працюють в куточку природи.

Індивідуальність педагога

Одну з найважливіших і філігранно тонких граней педагогічної професії В.Сухомлинський вбачає у тому, що вихователь навчає і виховує передусім не тими чи іншими методами або прийомами, а неповторністю своєї індивідуальності, особистісними якостями. За його глибоким переконанням, будь-який метод чи прийом без одухотворення живою думкою й пристрастю педагога залишається мертвою схемою.

Малята з цікавістю дивляться на навколишній світ, але можуть побачити не все, інколи навіть не помічають головного. Саме тому дуже важливо, щоб поруч був вихователь, який дивується  разом із ними, вчить не тільки дивитись, а й бачити, тоді у дітей виникає бажання дізнатися ще більше.

Література для опрацювання

(домашнє завдання)

1.      Базова програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі» / М-во освіти і науки України, Акад. пед. наук України; наук. ред. та упор. О.Л.Кононко. – К.: Світич, 2008. – с.128-130, 133-134,  161-164; 209-212, 217-218, 251-253.

2.      Дитина. Програма виховання і навчання дітей від 3 до 7 років. – Київ: «Богдана», 2004. – с.184-206

3.      Дивний світ природи/ БВДС. – 2006. - №13-14. (Щоденник спостережень в центрі «Дивосвіт природи»)

4.      Організація спостережень в дитячому садку /упоряд.О.Ю.Харченко.–Х.: Вид.група «Основа», 2007.

5.      Дитина і навколишній світ. Людина і природа. /Упор.Л.П.Голян – Тернопіль:  Навчальна книга – Богдан, 2010.

6.      Ознайомлення дошкільників із довкіллям (За освітньою технологією «Довкілля» А.Богуш, В.Ільченко) / Дитячий садок. – 2006. - №47

7.      Використання художнього слова під час спостережень у природі весною. / БВДС. – 2009. - №5. – с.106-112

8.      Літературний матеріал для спостереження в природі влітку. / БВДС. – 2009. - №6. – с.112-119

додаток 1

Пташиний календар природи (див. у «Щоденнику спостережень в природі»)

Щоденник спостережень за деревами (див. у «Щоденнику спостережень в природі»)

Орієнтовний зразок спостережень на весну:

План-схема спостереження за розвитком дерев

Березень

Спостереження  Тижні	1	2	3	4	5
На якому дереві з’явились перші бруньки? (картинки із зображенням гілок з бруньками)
На якому дереві з’явились перші листочки? (картинки із зображенням гілок з маленькими листочками)
Яке дерево зацвіло першим? (картинки із зображенням квітучих гілок)

Примітка: подібну таблицю використовують і в квітні, і травні. У пустих клітинках діти малюють певне дерево або знаходять картинку із його зображенням і наклеюють.

додаток 2

Пам’ятка для педагога

J  Спостереження у науковій літературі тлумачиться як діяльність, самостійно організована особою-спостерігачем. С.Рубінштейн розглядав цей процес як результат усвідомленого сприймання об’єкта чи явища, в ході якого розвивається мислення дитини

J  Спостереження є передумовою формування пізнавальної діяльності

J  Розвиненість і результативність здійснюваних спостережень можливі за умови, якщо  дошкільники здатні:

-         приймати пізнавальні завдання

-         планувати послідовність дій

-         самостійно ставити короткочасну мету спостереження

-         фіксувати його результати у вигляді висловлювань, у художній творчості, в календарі спостережень

-         використовувати засвоєні засоби пізнання в нових умовах

J  Дитину потрібно вчити спостерігати, а не давати їй бездумно дивитись на природу, вчити розуміти природні явища, зв’язок між ними тощо. Розглядаючи, порівнюючи, зіставляючи житина вчиться «бачити» і «розуміти»

J  На прогулянці не передбачається проведення фронтальних занять. Вихователь проводить роботу з підгрупами або індивідуально

J  Робота з дітьми в процесі спостереження з природи дає більш позитивний ефект, коли вона проводиться комплексно, інтегровано (фізичний, моральний, емоційно-ціннісний, художньо-естетичний, пізнавальний, креативний розвиток)

J  Прогулянка – це не тільки найкращий засіб ознайомлення малят з природою рідного краю (рослини, тварини, погода, нежива природа) та сезонними змінами у ній, що безумовно є важливим і корисним для кожної дитини, але й можливість познайомити дитину з рідним містом, навчити спостерігати за екологічною діяльністю людей найближчого оточення, виховувати безпечне поводження в довкіллі тощо

J  Під час організації пізнавальної діяльності слід дотримуватись принципу наступності: нові знання як результат «відкриттів» кожної дитини мають ґрунтуватися на знаннях, що були засвоєні нею раніше. Тільки після виконання цієї умови задовольняються природна допитливість дитини, інтерес до навколишнього, а розвивальна  функція навчання і виховання окреслюватимуться через сутність принципу наступності

J  Майстерність організовувати спостереження залежить від достатньої кількості систематизованих знань та їх усвідомлення дитиною

J  Обсяг знань, який отримують дошкільнята, розподіляється на «дози», і це дає спромогу поступово й всебічно засвоювати ці знання. Спостереження з якоїсь теми проводяться упродовж декількох місяців із незначними паузами в часі, завдяки чому в дитини формуються пізнавальний інтерес

J  Одними із головних програмових вимог щодо організації спостереження в ДНЗ є:

-         Вчити знаходити цікаві особливості явищ природи, кольори, форми і звуки, милуватися ними

-         розвивати вміння давати естетичну оцінку явищам природи, рослинам, тваринам

-         сприяти усвідомленню про необхідність дотримання правил дбайливого поводження з рослинами і тваринам

-         виховувати дбайливе ставлення до природи, навички еколого-безпечної поведінки

J  Результатами навчально-виховної роботи з природознавства є:

-         діти зацікавлено спостерігають за природою, виявляють бажання знаходити інформацію про неї

-         на основі набутих знань установлюють прості причинні залежності між неживою та живою природою

-         мають поняття про особливості росту й розмноження рослин, поведінки тварин, розуміють їх взаємозалежність

-         розуміють вплив навколишнього середовища на самопочуття й діяльність людини.

додаток 3

Оформлення куточка природи

1.     Вимоги до обладнання куточка природи:

-         відповідає  віку  дітей

-         має  естетичний  вигляд  

-         дотриманий  світловий, водний, повітряний режим

-         об’єкти  великі, яскраві, менш  вибагливі (молодший  вік);  більш вибагливі, дрібніші – (старший вік)

-         розміщений  на  рівні дітей.

Пам’ятка

& Діяльність дітей у куточку природи тісно пов’язана з екскурсіями

& Поповнюючи куточок природи новими мешканцями, вихователь знайомить дітей із життям рослин чи тварин у природних умовах

& Слід тримати тільки тих тварин, яких легко приручити та утримувати (не слід тримати у куточку природи одночасно велику кількість тварин)

& Немає необхідності тримати однакових тварин в усіх групах. Краще придбати різних тварин й періодично обмінюватися ними чи організовувати відвідування інших груп для ознайомлення з тваринами, що мешкають там

& Для розміщення рослин та тварин необхідно використовувати найбільш освітлену частину кімнати

& Знання та навички, які отримують діти під час роботи та спостережень, будуть повноцінними лише тоді, коли вони надаються дітям у певній послідовності та розширюються поступово, починаючи з молодшої групи

& У другій молодшій групі вихователь доглядає рослини сам, але обов’язково у присутності дітей, привертаючи увагу до своїх дітей, пропонує подивитися, як ллється вода з лійки, як вона поглинається землею (діти можуть допомогти дорослому потримати лійку, налити у неї воду, витерти широкий лист вологою ганчіркою тощо). Годуючи рибок (тварин), вихователь завжди запрошує малят подивитися, як він це робить, а потім пропонує деяким допомогти йому це зробити. Діти беруть у цьому процесі участь під наглядом педагога, тому що самі вони ще не засвоїли, скільки корму можна давати рибкам (тваринам)

& Ссавців у куточку молодшої групи не тримають, але проводиться спеціальне заняття щодо ознайомлення дітей з кроликом

& У середній групі догляд за рослинами вихователь здійснює у присутності дітей. Поступово заохочує їх до посильної допомоги, показуючи, як наливати воду, як тримати лійку, поливати, витирати листя, називає предмети, за допомогою яких здійснюється догляд, привчає дітей розкладати їх по місцях. Спочатку під наглядом вихователя, а потім і самостійно, діти виконують доручення щодо догляду за рослинами – витирають велике листя рослин, поливають,-  та тваринами - годують рибок, птахів, миють поїлку, наливають води, поставити поїлку й годівницю на певне місце.

& У старшій групі дітей навчають новим прийомам догляду: розпушуванню, обприскуванню, різним засобам очищення листя від пилу, навесні – підживленню, пересаджуванню, розмноженню рослин. Крім цього удосконалюються навички поливання різних квітів, утримання рослин у чистоті. Догляд за тваринами: діти старшої групи можуть вимити поїлку, годівницю, налити чистої води та насипати потрібну кількість корму кожній тварин; помити та нарізати коренеплоди, зелень для тварин та птахів; допомогти дорослим у прибиранні кліток тварин, а під час заміни води в акваріумі обережно виловити з акваріума маленьких рибок та пересадити їх у таз з водою кімнатної температури, промити мушлі, камінці, частково промити пісок; обережно кружечкою зняти верхній прошарок води та підлити свіжу воду; після чергування прибрати інвентар, яким користуватися; прибрати у господарській шафці (витерти пил на полицях шафки, випрати ганчірки, перемити й витерти посуд для корму та інший інвентар куточка, акуратно поставити все на свої місця). Крім того, діти допомагають вихователеві заготовляти корм для тварин на зиму: збирають шишки з насінням, олуді, допомагають сушити зібрану траву на сіно тощо.

2.     Складові:

·        Календарі:

- календар  погоди  

- календар  спостереження  за  птахами  

- щоденник спостережень за деревами

- календар  спостережень  за  ростом  рослин

• Живі  об’єкти

Рослинний куточок:

-      Красиво квітучі: еухаріс, зефірантес, фуксія, бегонія квітуча, бальзамін, сентполія, пеларгонія, герань, фіалка тощо.

-      Декоративно листяні: аспідістра, колеус, папороть, нєфролепіс або адіантум, бегонія крапчаста, королівська.

-      Ампельні та виткі: традесканція, хлорофітум, аспарагус Шпренгера, цисус, плющ.

-      Сукуленти: зігокактус, стапелія, каланхоє  Блосфельда і лікарське.

-      Рослини для догляду з дітьми: аспідістра, колеус, бегонія крапчаста, фікус, цисус, хлорофітіум, еузаріс, аралія, клівія тощо (підбирають рослини контрастні за висотою, розміром, кольором і поверхнею листя, квітами).

«Живий»  куточок:

Ø  Рибки: золота рибка, мечоносець, гурамі, полінезія, скалярія, гуппія, макропод тощо (Обов’язково в акваріумі мають бути водяні рослини, а  дно потрібно вкрити піском. Акваріум слід прикривати склом, щоб зменшити випаровування води і попадання пилу)

Ø  Птахи: хвилясті папуги, канарейки (Обов’язково перед цим слід проконсультуватися з медсестрою)

Ø  Тварини: морські свинки, хом’ячки, черепахи, ящірки тощо.

·        Лабораторія:

-      Столики для ігор з піском, водою та експерементування

-      Набори іграшок і предметів, які плавають або тонуть у воді, роблять бульбашки, розчиняються у воді.

-      Предмети:

o   іграшкові човники, качки, лебеді, рибки

o   трісочки, кульки (металеві, пластмасові, дерев’яні, гумові), шматки поролону тощо

o   різні за розміром, формою шийки пляшечки

o   лійки, камінці.

·        Інвентар  для  праці

Ø  Предмети догляду за рослинами:

-                                   фартух для вихователя (1-2), для дітей (4-6)

-       миска для миття рослин, горщиків кімнатних квітів, піддонів, поїлок, годівниць

-                                 відро

-                                 поливалки без сіточок (3-5)

-                                 бризкалка

-                                 загострені палички для розпушування ґрунту

-       ганчірочки різні за розміром, м’які на дотик з бавовни і мішечок для їх   зберігання

-       м’яка щіточка для миття вузького листя кімнатних рослин і очищення    пилу з опушеного листя (2)

-                                             жорсткий віхоть для миття горщиків для квітів

Ø  Предмети догляду за тваринами:

−        клейонка

−        коробочки для корму птахам

−        дощечка для нарізання кормів

Ø  Предмети для догляду за акваріумом:-    

-    сифон (гумова трубка)

-         сачок (1-2) для переміщення риб

-         годівниця

-         рефлектор

-         компресор

-         термометр

-         щітка на довгій ручці

Ø  Предмети для вирощування цибулі, квасолі тощо:

-         набір пластикових коробочок за кількістю дітей

-         ящик з ґрунтом для городу на підвіконні

-         коробочки з просом, вівсом, пшеницею, квасолею тощо.

·                          Природний  матеріал

·                          Матеріал репродуктивного та творчого опрацювання з певної теми:

-         енциклопедії

-         художні твори

-         ілюстрації та репродукції картин

-         малюнки, поробки

-         створені альбоми або книжки тощо.